В основі Фалуньгун лежать принципи Істина, Доброта й Терпіння (або китайською Чжень 真, Шань 善, Жень 忍). Фалуньгун вчить, що це найважливіші властивості Всесвіту. Практикувальники прагнуть утілювати ці властивості у своєму повсякденному житті шляхом медитації і виконання вправ, схожих на ціґун, а також підвищуючи свій моральний рівень.

Практики ціґун, такі як Фалуньгун, є частиною ширшої традиції — практики самовдосконалення. Вона існує в Азії впродовж тисячоліть. У західному світі деякі релігієзнавці можуть класифікувати Фалуньгун як релігію, оскільки він містить теологічне й моральне вчення. Однак Фалуньгун значно відрізняється від релігій у загальноприйнятому розумінні тим, що не передбачає поклоніння, ритуалів чи збору пожертвувань. Люди можуть вільно відвідувати заняття і так само вільно їх залишати, або й узагалі займатися самостійно. Практикувати за власним бажанням можуть усі незалежно від походження.

Практикою займаються всі охочі. Хоча Фалуньгун і походить із Китаю, його практикують люди в усьому світі. Сьогодні Фалуньгун займаються мільйони людей різного етнічного, культурного та расового походження, а також усіх соціальних верств суспільства. Навчання проводять волонтери в понад 130 країнах світу. Книги Фалуньгун перекладено 40 мовами, і вони безкоштовно доступні в Інтернеті.

На початку 1999 року представники уряду Китаю та державні ЗМІ підрахували, що в Китаї Фалуньгун практикувало від 70 до 100 мільйонів осіб. Сьогодні, хоча практикувальники Фалуньгун і є в понад 130 країнах світу, важко назвати точну кількість, бо в цій практиці немає поняття членства.

Фалуньгун уперше оприлюднив пан Лі Хунчжи, який родом із Чанчуня (Китай). Зараз він живе в Сполучених Штатах Америки. Його п’ять разів номінували на здобуття Нобелівської премії миру, Європарламент висував його кандидатуру на присудження Премії Сахарова за свободу думки. Він також є лауреатом Міжнародної премії за свободу віросповідання (Freedom House, США).

У 1990-х роках Фалуньгун був дуже популярним у Китаї і дістав високу оцінку й отримав нагороду від тогочасного уряду. Однак у 1999 році кілька чільних керівників комуністичної партії Китаю розпочали проти цієї практики насильницьку кампанію придушення. Вони так учинили, бо побачили стрімке зростання популярності Фалуньгун. А також відчули, що те, що Фалунь Дафа приділяє велику увагу моральності й традиційній китайській культурі, може загрожувати атеїстичному комуністичному режимові, який значною мірою керує за допомогою контролю і страху. 

Багато інсайдерів також зазначають, що тогочасного лідера Китаю Цзян Цземіня особисто обурила популярність Фалуньгун. Він побоявся, що вона може знівелювати його старання залишити про себе довговічну славу. 

Уряди всього світу та правозахисні групи, зокрема Amnesty International та Human Rights Watch, закликають комуністичну партію Китаю припинити переслідувати Фалуньгун. Вони засудили репресії як незаконний напад режиму на мирну групу людей.

Фалунь Дафа й Фалуньгун — це одна й та ж практика. Фалунь Дафа — загальноприйнята назва, а Фалуньгун — більш розмовний термін, який популярний у Китаї. Українською мовою «Фалунь Дафа» можна перекласти як «Великий Закон Фалунь» або «Великий Закон Колеса Закону».